ЗГРІША́ТИ, ША́Ю, ЄШ,
Згріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. згріши́ти, шу́, ши́ш, гл. Согрѣшать, согрѣшить. Чоловік шо ступить, то згрішить. Ном. № 99. Коваль згрішив, а шевця повісили. О. 1862. X. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 141.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗГРАСУВА́ТИ, СУ́Ю, ЄШ, →← ЗГРІ́ТИ, РІ́Ю, ЄШ,